-
1 about
1. adv1) навкруги, довкола, навколо, кругом, скрізь; в різних місцяхto look about — оглянутися, обдивитися навкруги
2) неподалік, поблизу, недалеко3) приблизно, близько, майжеyou are about right — ви, мабуть, маєте рацію
4) у зворотному напряміto face about — обернутися, повернутися (назад)
about turn! — військ. кругом!
about face! — амер., військ. кругом!
5) заст. в окружностіabout and about — амер. дуже схоже, однаково
to be about — а) збиратися (щось робити); бути зайнятим чимсь
they were about to go home — вони збиралися йти додому; б) бути присутнім
Mr. Green is not about — пан Грін вийшов
2. prep1) про2) навколо, поблизу3) по4) близько (про час)5) через, за, з приводу, у зв'язку з6) при, з3. v мор.змінювати курс; повертати* * *I a; predicякий рухається, що перебуває в русі; який встав з ліжка; піднятися після хвороби; існуючий, який перебуває в обігу; мop. який змінює курс; що лягає на інший галсII adv1) знаходження у різних місцях усюди, скрізь, у різних місцяхthere is a rumour about — ходить чутка; поблизу неподалік, поблизу, поруч
2) рух у різних напрямках по якій-небудь обмеженій території (по кімнаті, місту, країні) назад, вперед, туди е сюди; передається дієслівними префіксамиto stroll about — прогулюватися; у протилежному напрямку назад; навкруги
about face turn — aмep.; вiйcьк. кругом!
about ship — мop. поворот! ( команда); по колу, по окружності навколо, по колу; накруги
3) приблизність біля, приблизно, майже; без малогоjust about enough — розм. приблизно стільки е потрібно
III prepturn and turn about — по черзі, один за іншим
1) навколо, навкруги; неподалік, поблизу, біля2) туди е сюди, по3) про, відносно, щодоwhat /how/ about... — є як щодо.., є
4) при, з; в -
2 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
3 common drunkard
особа, неодноразове перебування якої в стані явного сп'яніння в громадських місцях доведено; особа, яку неодноразово засуджували за перебування в громадських місцях у стані явного сп'яніння -
4 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
5 dank
1. adj1) вологий; сирий2) вологолюбний; що буйно росте (у вологих місцях)2. v1) мрячити (про дощ)2) бентежити; пригнічувати; засмучувати* * *a1) вологий, неприємно вологий, який пробирає до кісток2) буйний (про траву, бур'ян, що росте у вологих місцях) -
6 et alibi
-
7 explorer
n1) дослідник; мандрівник (по недосліджених місцях)2) мед. зонд* * *n2) дослідник; мандрівник ( по недосліджених місцях)3) мeд. зонд -
8 ready
1. n (звич. the ready)1) розм. готівка2) військ. приготуванняto have the gun at the ready — приготувати рушницю до бою, узяти рушницю напоготів
2. adj1) готовий; підготовлений, приготовленийare you ready for the journey? — ви зібралися в дорогу?, ви готові їхати?
5) легкий, моторний; швидкий; жвавий6) що перебуває на грані (чогось)7) що вийшов у світ; що надійшов у продаж (про книгу)8) готівковий; ліквідний9) військ. боєготовийready all! — мор. по місцях! (команда)
ready, front! — амер. струнко, рівняння на середину!
3. adv1) у готовностіplease, pack everything ready — будь ласка, складіть речі так, щоб усе було готове
2) швидко, хуткоthe child that answers readiest — дитина, яка відповідає найшвидше
4. v1) підготовляти, готувати2) готувати ґрунт, обробляти, підкуповувати (хабаром)to ready a horse — розм. стримувати свого коня, щоб добитися кращого гандикапа (на перегонах)
* * *I ['redi] n( the ready)1) готівка2) вiйcьк. приготуванняII ['redi] a1) predic готовий; підготовлений, приготовлений2) predic який проявляє готовність, бажання; готовий, згідний; схильний ( до чого-небудь); щедрий ( на що-небудь); predic старанний; слухняний3) наявний напохваті, під рукою; який не змушує себе чекати або шукати ( ready signal сигнал готовності)ready wit — спритність, дотепність; легкий, швидкий
5) опублікований, який надійшов у продаж ( про книги)6) eк. наявний; ліквідний7) вiйcьк. боєготовийready all! — мop. по місцях! ( команда)
8) як компонент складних слів ( ready) готовийready-cooked foods — кулінарні вироби; швидкий
III ['redi] advready-witted — кмітливий, спритний
1) у готовності2) compar або superl швидкоIV [`redi] v1) готувати, підготовляти2) cл. підготовляти ґрунт, обробляти (за допомогою хабара е т. п.); шахраювати ( ready up) -
9 scatter
1. n1) розсіювання, розкид2) розкидання3) фіз. нерівномірне відбиття (світла)4) невелика кількість2. v1) розкидати, розсипати; розшпурювати2) розсіювати3) розміщувати (у різних місцях)4) розганяти5) розсіюватися, розходитися6) військ. розосереджуватися7) розбивати, руйнувати; розвіювати, розладнувати (плани тощо)8) посипати; усипати, обсипати9) роз'єднувати, розрізнювати (колекцію тощо)11) щедро наділяти13) розбиватися, зазнавати краху14) розбігатися, кидатися врозтіч* * *I n1) розсіювання2) розкидання3) фiз. розсіюванняII v1) розкидати, розсипати; вiйcьк. розсіювати2) розміщати ( у різних місцях)3) розганяти, розходитися; вiйcьк. розосереджуватися, розсипатися4) розбивати, руйнувати, розвіювати (надії, плани)5) ( with) посипати6) розпорошувати ( кошти); роз'єднувати, розрізнювати ( колекцію)7) поширювати, видавати ( запах)8) щедро наділяти, осипати9) icт. розтринькувати ( статок)10) фiз. розсіювати; розсіюватися -
10 there
1. nте місцеnear there — недалеко від того місця, у тих місцях
2. adj1) той, та, те, тіhand me that book there, please — передайте мені, будь ласка, он ту книжку
2) розм. надійний, готовий3) невимушений, вільний, розкутий3. adv1) там2) туди3) на цьому, в цьому відношенні; тут4) он, от, осьthere he comes! — он він іде!, а ось і він!
4. intну ось!; ну звичайно!; треба ж!there, there, don't cry! — ну, годі, не плач!
so there! — ось так!, он воно як!
there you are! — а) ось ви де!; б) а ось і ви!; в) ось вам, тримайте; г) ось і все
there is, there are — є, існує (існують)
* * *I adv1) тамto be there — бути там [див.; тж. О]
there it is! — от він /воно, вона/ де! [см. тж О]
are you there — є ви слухаєтеє ( по телефоні); туди
2) в цьому відношенні; тут, отутyou have me there — тут ви мене піймали; тут я попався
3) використ. для посилення от, онthere he comes! — От він йде; а от, він!
4) iм. те місцеnear /round/ there — у тих місцях, недалеко від того місця
5) пpикм. той, та, те, тихIIhand me that book there, please — передайте-ка мені, будь ласка, (он) ту книгу p. надійний; готовий
позбавлене лексичного значення слово, що використовується із дієсловом to be, а також з деякими дієсловами існування та рухуthere is — є
there are — є
a king there was — жив-був ( колись) король
there is no telling — важко /не можна/ сказати
-
11 about
I a; predicякий рухається, що перебуває в русі; який встав з ліжка; піднятися після хвороби; існуючий, який перебуває в обігу; мop. який змінює курс; що лягає на інший галсII adv1) знаходження у різних місцях усюди, скрізь, у різних місцяхthere is a rumour about — ходить чутка; поблизу неподалік, поблизу, поруч
2) рух у різних напрямках по якій-небудь обмеженій території (по кімнаті, місту, країні) назад, вперед, туди е сюди; передається дієслівними префіксамиto stroll about — прогулюватися; у протилежному напрямку назад; навкруги
about face turn — aмep.; вiйcьк. кругом!
about ship — мop. поворот! ( команда); по колу, по окружності навколо, по колу; накруги
3) приблизність біля, приблизно, майже; без малогоjust about enough — розм. приблизно стільки е потрібно
III prepturn and turn about — по черзі, один за іншим
1) навколо, навкруги; неподалік, поблизу, біля2) туди е сюди, по3) про, відносно, щодоwhat /how/ about... — є як щодо.., є
4) при, з; в -
12 влада у центрі
( на відміну від влади на місцях) power at the center -
13 множинне голосування
( одного виборця в кількох місцях) plural votingУкраїнсько-англійський юридичний словник > множинне голосування
-
14 режимні заходи
( в місцях позбавлення волі) security measures -
15 ambulatory court
виїзний суд; суд, що засідає в різних місцях -
16 bodies of power in the localities
= bodies of power in the regionsEnglish-Ukrainian law dictionary > bodies of power in the localities
-
17 Local Employment Act
-
18 multiple voting
множинне голосування ( одного виборця в кількох місцях), незаконне голосування одним виборцем у кількох округах; система голосування, за якої виборець має право голосувати у кількох округах -
19 organs
- organs of stateorgans of power in the localities — = organs of power in the regions органи влади на місцях
-
20 plural voting
См. также в других словарях:
облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… … Український тлумачний словник
повисипати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе чи багато чого небудь. 2) перех. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву. Повисипати борщ у миски. 3) тільки 3 ос., неперех. Виходячи,… … Український тлумачний словник
понасаджувати — I ую, уєш, док., перех. 1) Насадити багато чого небудь (дерев, кущів і т. ін.). 2) Посадити багатьох, у багатьох місцях. || перен. Написати в багатьох місцях щось небажане. 3) розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у… … Український тлумачний словник
подовбати — а/ю, а/єш і рідше подовбти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, зробити в ньому заглибини, вм ятини, дірки в багатьох місцях. || Ударяючи дзьобом, пошкодити в багатьох місцях усе чи багато чого небудь (про птахів) … Український тлумачний словник
понабивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити що небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки. 2) Вбити багато чого небудь гострого в щось, у багатьох місцях. 3) Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. 4)… … Український тлумачний словник
пообдирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обдерти багато чого небудь; у багатьох місцях. 2) перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого небудь. 3) Пошкодити подряпинами поверхню чого небудь у багатьох місцях. || Пошкодити… … Український тлумачний словник
порізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) || чого. Нарізати в певній кількості. || Б ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2) Зробити надрізи на поверхні чого небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. ||… … Український тлумачний словник
посікти — ічу/, іче/ш, док., перех. 1) що і чого. Ножем або яким небудь іншим гострим знаряддям подрібнити що небудь. || перев. чим. Сильно вдаряючи або б ючи чим небудь, порвати, пошматувати чи порубати на шматки щось; вдаряючись у щось, порвати,… … Український тлумачний словник
Ризуль — Risoul Герб … Википедия
Кьенцхейм — Город Кьенцхейм Kientzheim … Википедия
вилазити — I в илазити а/жу, а/зиш, док., розм. 1) Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. 2) Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях. II вил азити а/жу, а/зиш і виліза/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/лізти, зу, зеш, док. 1) Лізучи, вибиратися… … Український тлумачний словник